Мета уроку: Ознайомити учнів з неповторним життєписом визначних українських фізиків,
виховувати постійну потребу, в поповненні знань, гордість за співвітчизників,
які зробили неоціненний вклад у розвиток світової науки, формувати в них
національне самоусвідомлення, патріотизм, розвивати пізнавальні Здібності
учнів, зацікавленість історією космонавтики та її майбутнім.
четвер, 4 квітня 2013 р.
Сценарій родинного свята
Ведучий.
На світі білому єдине,
Як і дніпрова течія,
Домашнє вогнище родинне,
Оселя наша і сім’я.
Ведуча.
В щасливі і тяжкі хвилини –
Куди б нам не стелився шлях –
Не згасне вогнище родинне,
В людських запалене очах.
Ведучий.
Родина, дорога родина!
Що може бути краще в світі цім?
Чим більше дорожить людина
За батьківський і материнський дім?
Ведуча.
Що може бути краще за вечерю в домі
За батьківським, міцним столом,
Де в шумнім гомоні і в кожнім слові
Все сповнене любов’ю і добром.
Ведучий.
Де можна більше зачерпнуть любові
Де взяти більше доброти?
Як в материнськім ніжнім слові,
Як з батька щедрої руки.
Ведуча.
Отож зібралися ми нині
На святі нашім гомінкім,
Щоб поклонитись нашим рідним
І побажати щастя їм.
Пісня «Одна калина»
Ведучий.
У традиційній українській родині чоловік, господар був головою дому. Слово
“чоловік” можна розділити на “чоло віку”, отже, звідси й така висока
відповідальність. Батько повинен був уміти робити все і вчити синів. Батько виконував
роль домашнього священика, виконуючи всі необхідні ритуали.
Ведуча.
Йому- годувальнику, належала найперша і найсмачніша ложка страви в домі.
Батько був і суддею в жіночих конфліктах. І звичайно, кожна жінка мріяла мати
чоловіка розумного, працьовитого, рішучого, а, головне, непитущого.
Ведучий.
Існує легенда: колись давно спитали у батька такої благословенної сім’ї, як
він гарно зумів виховати аж 12 своїх дітей, то він відповів: “А я ніяк їх не
виховував. Я робив, а вони коло мене, я жив, а вони коло мене”. Отже, діти
навчаються на прикладах батьків. Тому
батьки повинні бути гідним прикладом для своїх дітей.
Ведуча.
Шануй батька свого і матір свою, щоб
добре було тобі та щоб довголітнім ти був на землі – так велить книга – Біблія.
Майже три з половиною тисячі років тому на кам’яних таблицях, які отримав
пророк Мойсей від Бога на горі Сінай, були вирізьблені ці слова.
Виступ учнів
1. Батьки і діти! Діти і батьки!
Нерозділиме і довічне коло.
Ми засіваємо життєве поле
І не на день майбутній – навіки!
2. Між нас не ляжуть вирвами роки,
Бо наша кров пульсує в нашій долі!
Батьки і діти... Діти і батьки,
Нам нічого ділить на спільнім полі!
3.Усе в житті міняється і тане
Усе мина, відходить у віки
Лиш батьківська любов ніколи не зів’яне,
Лиш татові слова зі мною назавжди.
4.Усе, що є в житті, то долі
повеління,
А все, що є в мені, то батькове учіння,
Від батька в мене -і вдача, і терпіння,
І розум, батьку мій, - це теж твоє коріння.
5.Люблю усе живе, що квітне і буяє,
Це батьку, мабуть, я також від тебе маю.
Ти передав мені усе, що сам умієш,
І наділив мене усім, чим володієш.
6.Твоє добро святе і людяність
велика,
І відданість землі і совість у душі –
За все, що маєш ти, тебе я поважаю,
І голову свою в уклін тобі схиляю.
7.Уклін тобі, рідненький мій татусю,
За те, що ласка в тебе є,
Нехай же рідну нашу хату
Біда і горе обмине.
8.За те, що можем мирно жити,
За те, що все ти бережеш,
За те, що вмієш нас любити,
То ж будь щасливим ти без меж.
9.Бажаю, тату, вам
сто літ прожити
Без сліз, без горя, без журби!
Щоб щастя, радість і
здоров’я ,
Лишались з вами назавжди
10.Дорогий мій, рідненький тату!
З роси, з води – на
добру сотню літ
Людського щастя, благ людських по
вінця.
Здоров’я вам міцного , як
граніт ,
Щоб теплих весен сонячні
промінця
Будили в серці
ніжні почуття.
Щоб не торкалась скронь зими
пороша,
Щоб Ви пройшли
через усе життя,
Такі як є – привітні
і хороші.
11.Дарунків, золота не
маю.
Щоб Вам до ніг зложити.
Однак тут сміло
присягаю,
Що доки тільки
буду жити,
Любов свого палкого серця,
Вам віддаю, мої рідненькі!
12.Люблю я вас, рідненький тато,
Бажаю вам здоров’ячка багато,
І хочу, я щоб ви завжди раділи
І щоб в житті ніколи не хворіли.
13.Хай бог охороняє вас від злого,
Хай сяє сонце і цвітуть жита,
Щоб ви були щасливі і здорові
На довгії і довгії літа.
14.Спасибі вам, - скажу я знов
За вашу ласку і любов.
І знайте - ваша дітвора
Вам зичить щастя і добра.
15.Хай господь дарує з неба
Вам щасливії літа,
Щоб наповнювало завжди
Чашу радощів життя.
16.Найщиріші побажання
Ми шлемо усім батькам,
Щоб у злагоді і мирі
Ще сто літ прожити вам.
Ведучий.
Люблю матусю, батька люблю,
Люблю хатину рідну свою,
Ведуча.
Люблю садочки, ліси й поля,
Бо це все рідна моя земля!
Пісня «Поле»
(Діти вітають батьків)
Сценка.
Закортіло татусеві
Перевірить сина
І дізнатись, як встигає
У школі дитина.
- Що стоїш? Чого боїшся
підійти до мене?
Дай–но мені свої зошити
І неси щоденник.
Подивився у зошити
Що й казать не знає:
Одна двійка з-за другої
Звідти виглядає.
Подивився у щоденник
І в наступ на сина:
- Та у тебе тут із співів
Добре і відмінно.
- Ах ти, - кричить, - лобуряко, -
І паска знімає.
-У зошитах повно двійок,
А він ще й співає.
Сценка
- Ой, кумо, зима буде люта –люта!
-Невже?
- Страшні морози будуть
- Та ну?
- Так буде холодно – холодно!
- А ти звідки знаєш?
- А в мене теплої шуби нема.
Ведучий.
Дорогі батьки, життя багатьох із вас пов’язане з дорогою, тому прийміть в
подарунок цю пісню.
Пісня «Дороги»
Сценка.
-
Чого ти так швидко
їси шоколадку? Чи забула, що в тебе є братик?
-
Ні, мамо, не забула, тому й спішу.
Сценка.
-
Ти, Петре, сам горіхи поїв, чи поділився з сестричкою?
-
А сім на два не ділиться.
-
Сценка.
-
Рятуйте! Рятуйте! Вовк! Вовк!
-
Де?
-
Там! Там! На дереві нявкає.
Сценка.
-
Твій синок,-
Сусідка скрушно
Скаржиться Олені,-
Обірвав у мене
груші,
А вони ж зелені!
- Ох і
лобур!
Ну й дитина!
Лає сина мати.
-
Що за капосний хлопчина!
Міг же й почекати.
Сценка.
Мамо, а хіба справедливо людину карати за те, чого вона не зробила?
-Звичайно, ні!
-А вчитель покарав мене за вправу, якої я не виконала.
Ведуча.
Всім шанувальникам творчості Софії Ротару
даруємо цю пісню.
(Пісня «Червона рута»)
Ведучий.
Ми старались, ми спішили
І пісні і вірші вчили.
Ведуча.
А тепер почнеться гра,
Щоб раділа дітвора.
Ведучий.
Запрошуємо наших батьків на козацькі забави. Зараз кожен з вас вибере номер
того козацького загону, до якого сьогодні буде записаний.
(Поділ на загони)
Ведуча.
І конкурс «Наша слава не поляже, а про себе розкаже».
Кожен козацький загін повинен вибрати свого кошового, назву загону і його
девіз. По команді кошовий оголошує назву свого загону, а загін голосно і чітко
вигукує свій девіз. На столі виберіть собі підмогу. Оцінюються швидкість і
чіткість виконання завдання.
(Батьки готуються)
Ведучий.
Поки батьки готуються, послухайте пісню.
Ведуча.
Увага! Слово надається першому загону.
(Виступ)
Ведучий.
Слово надається другому загону.
(Виступ)
Ведуча.
Слово журі.
( Виступ)
Ведучий.
ІІ. Конкурс «Або будемо на Україні – Русі , або пропадемо усі»
Кошовий із мішком на голові добігає до визначеного місця і повертається
назад до своїх побратимів, йому побратими допомагають орієнтуватися хлопками.
Ведуча.
Наступного козака виносять з поля
бою на мішку його побратими, повторюючи шлях попереднього.
Ведучий.
Просимо приготуватись до конкурсу.
(Батьки готуються)
Увага почали!
Ведуча.
Слово журі.
( Виступ)
Ведучий.
ІІІ конкурс. «Де козак там і слава»
Два учасники піднімають гирю (хто більше)
Інші два попадають м’ячем в кільце( по 3 кидання)
Ведуча.
Просимо приготуватись до конкурсу.
(Батьки готуються)
Увага почали!
Ведучий.
Слово журі.
( Виступ)
Ведуча.
ІV.конкурс. З гарної дівки гарна й молодиця.
Учасники команд складають список лагідних слів – звертань до коханих. Чий
список довший, того й перемога.
Ведучий.
А поки козаки готуються, послухайте пісню.
Ведуча.
Просимо принести ваші результати журі.
Ведучий.
Слово журі.( Виступ)
Ведуча.
V.конкурс. Дон Доном, а найкраще
дома.
Конкурс для кошових.
Кошовий із зав’язаними очима, повинен забрати розу із вуст жінки.
Руками можна торкнутись тільки раз.
Ведучий.
Просимо приготуватись до конкурсу.
(Батьки готуються)
Увага почали!
Ведуча.
Слово журі.
( Виступ)
Ведучий.
VІ. конкурс. Розпрягайте, хлопці, коні.
Конкурс на кращу козацьку пісню.
Для підготовки загонам дається 2 хвилини.
Просимо приготуватись до конкурсу.
(Батьки
готуються)
Ведуча.
Увага почали!
Ведучий.
Слово журі.
( Виступ)
Ведуча.
Хай в житті вам радість буде,
Процвітайте, як той цвіт!
Ведучий.
Дай вам боже, наші рідні,
Довгих і щасливих літ.
вівторок, 5 березня 2013 р.
До побачення, школо моя!
(Звучить
пісня „Останній дзвінок”)
Ведуча.
У нашій школі сьогодні свято .
Приходьте, гості, мами і тата.
Приходьте до нас, друзі
шановні,
Вас запрошує юнь невгамовна.
Ведучий.
День сьогодні такий незвичайний.
Встало сонце, умите в
росі.
Скликав в школу нас
дзвоник останній
І зібрались на
свято усі.
Ведуча.
Увага! Свято Останнього дзвінка
оголошується відкритим!
(Звучить
гімн України)
Ведучий.
На нашому святі присутні ........................................................................
представник районної державної адміністрації,
сільський голова, запрошені ветерани
педагогічної праці, представники базових господарств, які допомагали нашій
школі, наші батьки та односельчани.
Ведуча.
Традиція у нас існує здавна:
В хвилини щастя й урочистих свят
Покласти квіти до підніжжя обеліска
Згадати про всіх полеглих солдат.
Ведучий
Право покласти квіти до Обеліска Слави надається учням...........................................................................................................................
Ведуча.
Надаємо слово директору школи
Ведуча
Село моє, моя колиско,
Моя любов, моя печаль,
Чолом тобі схилюсь я низько ,-
Бо все мені тут рідне й жаль
Оцих берізок кучерявих,
Оцих стежок в шкільнім садку,
Зелений берег річки, трави
і ту галявину в ліску.
(Звучить
пісня про село)
Ведучий
Це – наше село, наша батьківщина. В кожної людини-вона своя. Із таких
маленьких батьківщин і складається наша Батьківщина, що зветься Україною.
І сьогодні на цьому святі ми з вами
станемо свідками, як юні жителі нашого села стають повноправними громадянами
нашої незалежної Батьківщини – України.
Ведуча
Слово для виступу надається голові села
(Виступ
голови села)
Ведуча
Мами, наші рідні мами,
Хочемо спасибі вам сказати
За турботу, за те що ви з нами
всі екзамени готові здавати.
З класу в клас ми з вами переходили
Сили набирались і росли,
Все чому у школі нас навчали,
Все осилить ви нам помогли.
Ведучий
Від імені батьків Вас, дорогі випускники, вітає
(виступ
матері)
Ведуча
А зараз, дорогі випускники, вас вітають наймолодші ваші друзі –першокласники.
(виступ першокласників ,Вручення квітів і дзвіночків)
Ведуча
Першу вчительку
Ми не забудемо ніколи,
Вона для нас, неначе символ школи,
Неначе друга ненька,
А ми були беззахисні, маленькі,
Як у гніздечку пташенята,
Безпомічні, безкрилі соколята.
Вона навчила нас читати,
І рахувати, і писати
У світ знань привела,
За це і честь їй, і хвала.
Ведучий
Слово для привітання надається першій вчительці наших випускників.
(Виступ
першої вчительки)
(Виступ
учнів 9 класу)
Тихо вечір догорає,
Сплять у синяві зірки,
Наша вчителька читає
Твори учнів від руки.
Все навколо постихало,
Другий сон пливе селом,
Та вона ще не лягала,
Щось схилилась над столом.
Перші півні заспівали,
І світанок жевріть став.
Очі вчительки вснували
Сноведіння різних справ.
Та недовго спиться жінці,
Час- бо стука в шибки,
Суп парує вже в тарілці,
Рано снідають дітки.
-Час до школи ! Час до
школи!-
Б’є годинник на стіні.
Не запізниться ніколи,
Все поробить для рідні.
А приходить знову вечір,
Загораються зірки,-
Й затерпають ніжні плечі,
Мліють пальці у руки .
Та свого шляху ніколи
Не замінить ні нащо,-
Вона вперто йде до школи,
Їй сказати є про що.
Це вона, сама маленька
І не зовсім показна,
Всю любов свого серденька
Учням виклада до дна.
Це вона веде за руки
У доросле їх життя,
Невимовні терпить муки,
Щоб довести до пуття.
Це вона полегшить хоче
Долю учня у житті,
І її сумління точить,
Як зіб’ється хто з путі.
Це на неї зуб тримає
Учень, доки ще малий,
Та не раз в житті згадає,
Як настигне час тяжкий.
Це вона, ота ось жінка,
Це отой ось чоловік,-
Українець й українка,
Що знанням ведуть все лік.
Це учительство вкраїнське,
Це державний розум й цвіт.
Це місток наш до дитинства.
Їм подяка і привіт.
Ведуча
Кожен з нас до того звик,
Що наш класний керівник,
А точніше- класна мама,
Завжди поруч , завжди з нами,
Як без неї далі бути?
Навіть важко всім збагнути.
Хто похвалить, хто посварить,
Хто заступиться, не зрадить.
Нерозлучна завжди з нами,
Наче з дочками й синами.
Ведучий
Слово для привітання надається
класному керівнику наших випускників (Виступ класного керівника)
Ведучий
А зараз слово вам , дорогі випускники.
Випускник.
Щиро дякуємо за привітання,
За квіти яскраві, добрі бажання,
Ми все тут любимо, усе тут знаємо.
Із сумом і болем із вами прощаємось.
Випускник
Як швидко шкільні роки пролетіли
Неначе вчора ми були такі малі.
За те , що нас любили й розуміли ,
Спасибі, дорогі учителі
Випускник
Бувало, біля дошки ми „німіли”,
Забувши теорему чи вірші,
За те, що ви нас лагідно сварили,
Спасибі, дорогі учителі.
Випускник
За те, що ви були за батька й матір,
Учили чесно жити на землі,
Що нам не поспішали двійки ставить,
Спасибі дорогі учителі!
Випускник
За труд важкий , недоспанії ночі
Вклоняємося низько до землі,
За лагідні, усміхненії очі-
Спасибі, дорогі учителі!
Випускник
За вашу ласку, чуйність і турботу,
За те ,що піднялися на крилі,
За повсякденну клопітку роботу-
Спасибі, дорогі учителі!
Випускник
Ми любим вас і поважаєм щиро,
Хоч допікали, як були малі.
Бажаємо здоров’я вам і миру-
Спасибі, дорогі учителі!
Випускник
Вже незабаром ми покинем школу,
Розлетимось у світ по всій землі,
Та не забудем вас в житті ніколи -
Спасибі, дорогі учителі!
( Пісня, вручення квітів)
Випускник.
Матусю рідна, я молюсь за тебе,
Твоя любов мене обігріва,
Мені в житті нічого більш не треба,
Лиш ти була б здорова і жива.
Випускник.
Тебе цілую і тобі вклоняюсь,
І відчуваю рук твоїх тепло,
Багато мам на святі – та я знаю:
Такої – ще ні в кого не було.
Випускник.
Зупиніться, останні хвилини,
Вони в школі найтяжчі для нас.
Не шуміть так тривожно, берізки,
Ми не раз ще прийдемо до вас.
Випускник
І згадаємо роки у школі,
І останній , і перший урок,
І учителя усмішку щиру,
Незабутній останній дзвінок.
Випускник.
Ну, от і все. Останній день і мить.
Остання зустріч, погляди зріднілі.
Душа болить, сльоза в очах тремтить
–
Учнівські роки в вирій відлетіли..
Випускник.
Ну, от і все. Це та остання мить,
Яку ніхто у гості не чекає.
До нас вона розлукою спішить
І нас усіх сьогодні розлучає.
Випускник.
Серце сповнене ніжності й дяки
Вам батьки й дорогі вчителі,
Тож смачний коровай між всіма по шматочку розділим
Як ділили турботи і радощі , й болі й жалі.
Випускник.
Тим, хто біля мене , тим хто скраю
Протягну по скибці короваю...
Вчіться в школі , думайте, навчайте,
Про нас- випускників не забувайте.
(Пісня „Прощальний вальс”)
Ведуча.
Ось знову стали на крило пташата,
Біжать стежки –доріжки від порога,
Ви підросли і час вам вирушати,
Дзвени ж дзвінок востаннє їм в дорогу.
Ведучий.
Дзвени над минулим і над прийдешнім,
Поклич вже востаннє ти їх на урок.
Дзвени над дитинством, з яким час прощатись.
Веселий і сумний останній дзвінок.
Ведуча.
Право подати останній дзвінок надається учням
(Подається
дзвінок, першокласники заводять випускників)
Ведуча.
Дзвінок останній –перший крок в житті,
Палкий порив і юності надії,
Нехай щастить вам друзі у путі,
І хай здійсняться світлі ваші мрії.
Підписатися на:
Коментарі (Atom)